1. (у філософії, соціальних та культурологічних дослідженнях) Позначення явищ, ідей, практик або соціальних груп, що виходять за межі традиційного маргінального (периферійного, виключеного) стану, переосмислюють його та набувають нового значення, автономності або трансформуючого потенціалу.
2. (у мистецтві та літературі) Характеристика творів, напрямів або авторів, які свідомо працюють на межі або за межами усталених канонів, інституційних рамок та мейнстримних тенденцій, перетворюючи маргінальність на стратегію творчості.