зар

Приклад 1:
А че­рез тиж­день, у неділю, пішли ми до по­па на По-би­ван­ку та й повінча­ли­ся…” З то­го ча­су зар­жавіла січо­ва руш­ни­ця, злігся по­рох, роз­гу­би­ло­ся креміння. Став Мирін Ґудзь по­ле ора­ти та хліб па­ха­ти, а Ма­ри­на – си­на Іва­на ко­ли­ха­ти… Серед ши­ро­ких та роз­ло­гих степів, на вільнім прос­торі, ви­ро­щу­вав Івась свою мо­ло­ду си­лу.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Ляс­нув по­го­нич пу­гою; коні зар­жа­ли, по­чув­ши лу­го­ву па­шу; по­тю­па­ли і зник­ли з очей і з во­зом, і з по­го­ни­чем, і з дівча­та­ми. IV От уже й луг пе­ред ни­ми.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Приклад 3:
Точковим називається заряд, який зосереджений на тілі, лінійні розміри якого малі порівняно з відстанню до інших зар я- джених тіл, з якими він взаємодіє. Закон Кулона: сила електроста – тичної взаємодії між двома точковими електричними зарядами у вакуумі прямо пропорційна до добутку величин зарядів і обернено пропорційна до квадрата відста- ні між ними: 2 21 r qqkF = , де k – коефіцієнт пропорційності.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”