Словник Української Мови
Буква
1. Почати співати, заводити пісню; заспівати.
2. Розпочати виконання музичного твору голосом (про співака, музичний колектив).
3. Перен., розм. Почати голосно плакати, вити (переважно про дитину).
4. Перен., розм. Заголосити, підняти крик, галас (часто через біль, несподіваність, скаргу).
Приклад 1:
Запіяти — заспівати («аж як кури запіяли, то він ледве піднявся»). Запобігати — тут: 1) догоджати («а то запобігали-м <дітям>, обоє, яєчка жєлували <собі> на яєшницу»); 2) здобувати, знаходити когось, користуватись чимось («а може, де є война, та вона <смерть> там запобігає, бо там молоде гине таке, що лише цулуй»).
— Зеров Микола, “Камена”