1. З властивістю запитувати, здатністю ставити питання; допитливо, цікавлячись чимось.
2. (У мовознавстві) Про спосіб дії, що виражає потребу у відповіді на питання; питально.
запитливо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Коли сержант вернувся, начальник глянув на нього запитливо: «?» — Так! — сказав сержант.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прислівник () |