Словник Української Мови
Буква
1. Звернутися до когось із запитанням, прагнучи дізнатися щось, отримати відповідь, висловити сумнів або з’ясувати справу.
2. (розм.) Викликати когось для бесіди, звіту або для того, щоб доручити щось, звичайно з відтінком офіційності або суворості.
3. (перен., розм.) Піддати випробуванню, перевірити чиїсь знання, здібності або міцність чогось.
4. (заст.) Попросити, вимагати щось, зокрема просити призначити ціну за товар.
Приклад 1:
Чому ж сього не можна запитати? Он бачиш, там питає дика рожа: «Чи я хороша?» А ясень їй киває в верховітті: «Найкраща в світі!» А я й не знав, що в них така розмова.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
тепер вже сивi, як тая хмара… нi, здається, чорнi чи, може, карi… ти таки дивна! Чи гарна ж я тобi? Хiба я знаю? А хто ж те знає? Ет, таке питаєш!.. Чому ж сього не можна запитати? Он бачиш, там питає дика рожа: “Чи я хороша? ” А ясень їй киває в верховiттi: “Найкраща в свiтi!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
Хтось може запитати: “А хто з царгородських патріархів сидів тоді на цій столиці, особливо ж тому, що за часів цього імператора Михаїла у царгородській столиці був великий конфлікт між Ігнатієм та Фо- тієм?” Відповідаю: “Ігнатій був вигнаний із своєї столиці згідно з Баронієм у 858 році, а Фотій зайняв його місце і обіймав його аж до 867 року, коли Василій Македонянин повернув Ігнатія на сто- лицю, а Фотій був засланий до кляштору, який зветься Гумбра (Humbra). І якщо Русь охрестилась від цих святих Мефодія і Кирила за часів імператора Михаїла у 863 році, то той, хто добре укладає списки, мусить визнати, що тоді на Царгородській патріархії сидів Фотій.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”