запустіти

1. Стати пустким, безлюдним, занедбаним; перетворитися на пустку, на безлюдне місце (про населений пункт, місцевість, будівлю тощо).

2. Зарости бур’яном, дикою рослинністю; прийти в занепад, зруйнуватися (про сад, поле, город, господарство тощо).

3. Перен. Втратити колишню силу, активність, життя; занепасти, зав’янути (про духовне життя, діяльність, мистецтво тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |