запустіння

[zɑpustinnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Стан місцевості, населеного пункту або будівлі, що залишилися без догляду, жителів або господарського використання; спустошення, занепад, порожнеча.

  2. (У переносному значенні) Моральний, духовний або культурний занепад, внутрішня порожнеча.

  3. (Застаріле) Пустельна, безлюдна, дика місцевість; пустка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. запустіння, р. запустіння, д. запустінню, з. запустіння, о. запустінням, м. запустінні, к. запустіння

Більше записів