запрягати

1. Прикріпляти коней або іншу тяглову худобу до воза, плуга тощо за допомогою упряжі для роботи чи пересування.

2. Перен. Примушувати когось до важкої, напруженої праці; експлуатувати чи використовувати з великим навантаженням.

3. Розм. Починати робити щось, братися за справу, особливо з великим зусиллям або ентузіазмом.

Приклади вживання

Приклад 1:
Лаврін виніс на віз мішки і почав запрягати воли. Не встиг він закласти заноза в ярмо і ненароком кинув очима за Рось: за Россю, коло скелі на долині, вкритій зеленим житом, червоніла якась велика квітка.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: дієслово () |