1. Дія за значенням дієслова “запроваджувати”; введення чогось нового, упровадження, започаткування (наприклад, правил, порядків, технологій).
2. Результат такої дії; нововведення, новоустановлений порядок, правило або система.
запровадження
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Там, де Європа лише починала зводитися, проростати, конструювати, тої ж миті бунтувала Азія, вимагаючи повного запровадження свого деспотичного і водночас анархічного статусу. Я зараз не кажу, що це погано.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Впродовж століть саме Печерська обитель виступала головним фігу- рантом запровадження християнства, зокрема у Заліссі (сучасній Мос- ковії) 855. Ми дуже мало знаємо про ту діяльність, оскільки пізнішим за- ліським правителям не дуже подобалась реальна історія хрещення тих регіонів у XII ст., і вони прагнули “поглибити” її до часів св.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
Власне вона зводиться до цитування статті 898 р. у “Повісті минулих літ”, у якій оповідається про запровадження слов’янської грамоти. В Іпатіївському літописі вона виглядає так: “Сло- вэнэ же сэдzху по Дунаю.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Частина мови: іменник (однина) |