запровадженість

1. Стан, який характеризується наявністю впроваджених (запроваджених) правил, норм, систем, процедур або інновацій; ступінь їхнього впровадження та закріплення в певній сфері діяльності, організації чи суспільстві.

2. У менеджменті та соціальних науках — показник того, наскільки повно та ефективно нововведення, зміна або політика впроваджені в практику та прийняті колективом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |