Значення
-
Стан, який характеризується наявністю впроваджених (запроваджених) правил, норм, систем, процедур або інновацій; ступінь їхнього впровадження та закріплення в певній сфері діяльності, організації чи суспільстві.
-
У менеджменті та соціальних науках — показник того, наскільки повно та ефективно нововведення, зміна або політика впроваджені в практику та прийняті колективом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. запровадженість, р. запровадженості, д. запровадженості, з. запровадженість, о. запровадженістю, м. запровадженості, к. запровадженосте