запроторювати

[zɑprotorjuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Поміщати когось або щось у замкнений, тісний простір; зачиняти, закривати в обмеженому місці.

  2. Перен. Примушувати до перебування в якомусь середовищі, становищі або колі обмежених інтересів, позбавляючи волі, можливості розвитку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я запроторюю, ти запроторюєш, він запроторює, ми запроторюємо, ви запроторюєте, вони запроторюють

Більше записів