1. Дія за значенням дієслова “запроторювати” — поміщення когось або чогось у тісний, замкнутий простір; ув’язнення, закриття в обмеженому місці.
2. (переносно) Обмеження свободи дій, думок або розвитку; втискання у вузькі рамки.
запроторювання
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |