запозичитися

[zɑpozɪt͡ʃɪtɪsjɑ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (про мову, слово, вираз) Увійти до складу мови, стати запозиченим; закріпитися в мові внаслідок запозичення з іншої мови.

  2. (рідко, про явище, звичай тощо) Поширитися, перейнятися внаслідок запозичення з іншої культури, середовища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я запозичуся, ти запозичишся, він запозичиться, ми запозичимося, ви запозичитеся, вони запозичаться

Більше записів