Древослів

Словник Української Мови

запозичити

Буква

1. Узяти на певний час у когось гроші, якусь річ, знання тощо з умовою повернення або зобов’язанням відплатити, віддячити; позичити.

2. У мовознавстві: взяти та почати використовувати в своїй мові слова, словосполучення, граматичні елементи, ритміко-синтаксичні конструкції тощо з іншої мови.

3. Перен. Засвоїти, перейняти у кого-, чогось якісь риси, властивості, ідеї, досвід, художні прийоми тощо.

Приклади вживання слова:

запозичити

Приклад 1:
Фрігійці ж, на думку дослідників, могли запозичити його у фінікійців, удосконалити й передати грекам, а могли, як і лідійці, скористатися грецьким письмом. Розвивалася у фрігійців і література, проте їхні літературні пам’ятки не збереглися.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Вчений проігнорував ту обставину, що індоєвропейці могли запозичити арктичні сюжети від своїх північних сусідів — фіно-угорських народів, які спершу жили в Приураллі та Волго-Камському районі, а в III—II тис. до н. е. мігрували на північ і захід аж до Балтики.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
Так, українським компаніям -власникам АЗС варто запозичити досвід фірми Моbіl (США), яка, як і інші франчайзери, за допомогою «таємних покупців» контролює якість пального, приязність працівників АЗС і, навіть чистоту санвузлів. Критично важливе значення для оцінки витрат, пов’язаних з прихованими діями, також мають інформаційні системи, розроблені за принципом обліку витрат за видами діяльності.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Більше записів