запозичити

[zɑpozɪt͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Узяти на певний час у когось гроші, якусь річ, знання тощо з умовою повернення або зобов’язанням відплатити, віддячити; позичити.

  2. У мовознавстві: взяти та почати використовувати в своїй мові слова, словосполучення, граматичні елементи, ритміко-синтаксичні конструкції тощо з іншої мови.

  3. Перен. Засвоїти, перейняти у кого-, чогось якісь риси, властивості, ідеї, досвід, художні прийоми тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я запозичу, ти запозичиш, він запозичить, ми запозичимо, ви запозичите, вони запозичать

Більше записів