Словник Української Мови
Буква
1. Який був взятий, перейнятий у когось, від когось або десь; позичений, запозичений.
2. Про мовні одиниці (слова, словосполучення, морфеми тощо): який перейшов з однієї мови в іншу внаслідок мовних контактів і культурного впливу; іншомовного походження.
Приклад 1:
3 Не надто змістовний, але ритмізований і заримований набір німецьких висловів, запозичений Видавцем із поштової картки, написаної Перфецьким дорогою з Берліна до Мюнхена. 19 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ у Венеції, де його навчали любові до старих предметів і молодого вина.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”