запозичати

1. Брати щось у когось на певний час із зобов’язанням повернути; позичати.

2. У мовознавстві: брати мовні одиниці (слова, словосполучення, морфеми, синтаксичні конструкції тощо) з однієї мови в іншу.

3. Перенісно: перенимати в когось якісь ідеї, звичаї, способи діяльності, художні прийоми тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
За теорією Тобіна фірма буде підтримувати покупку активів (інвестуваТ ти) та запозичати капітал поки новий придбаний актив збільшує ринТ кову вартість акціонерного капіталу (це твердження може бути уточТ нене за допомогою коефіцієнта ТобінаТg). За рахунок підприємницької інвестиційної діяльності здійснюєтьТ ся важлива функція інвестицій – забезпечення зростання та якісного вдосконалення основного капіталу підприємств.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika Tech”

Частина мови: дієслово () |