запозичати

[zɑpozɪt͡ʃɑtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Брати щось у когось на певний час із зобов’язанням повернути; позичати.

  2. У мовознавстві: брати мовні одиниці (слова, словосполучення, морфеми, синтаксичні конструкції тощо) з однієї мови в іншу.

  3. Перенісно: перенимати в когось якісь ідеї, звичаї, способи діяльності, художні прийоми тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я запозичаю, ти запозичаєш, він запозичає, ми запозичаємо, ви запозичаєте, вони запозичають

Більше записів