Словник Української Мови
Буква
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (уживається переважно в однині) Термін, що позначає спосіб пиття алкогольних напоїв, коли людина п’є багато та безперервно протягом тривалого часу (кілька днів або тижнів), що призводить до важкого фізичного та психічного стану; тривалий алкогольний екцес.
Приклад 1:
Казки Пушкіна мене чарували, як і «Демон» Лєрмонтова, і це поряд із «сищиком» і «Пещерою Лейхтвейса» та «Индейскими вождями»… Тільки ясно, що в моїй голові цієї мішанини, що я запоєм ковтав, не було. Мов якась чарівна рука все дбайливо і ніжно розкладала в моїй душі по поличках, а непотріб викидала, і моя душа все росла, росла, і її крила поволі обростали орлиним пір’ям, крила знань і фантазії.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”