запоясник

Запоясник — історична назва козака, який носив зброю та був готовий до військової служби, на відміну від незапоясників (неозброєних козаків або тих, хто не носив зброї постійно). Термін походить від звичаю підперезатися (підпоясуватися) перед походом.

Запоясник — у переносному значенні: людина, яка постійно готова до боротьби, завзятий воїн або захисник.

Приклади вживання

Приклад 1:
Узяв у чорногорця булатний запоясник, приміряв до свого і подав Петрові. Потім схопились ліворуч та розчали знов грець, лютий, страшніший первого.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Частина мови: іменник (однина) |