1. Який виявляє велику енергію, наполегливість і завзятість у досягненні мети; дуже працелюбний, старанний і цілеспрямований.
2. (Розм.) Який прагне виділитися, показати себе; занадто амбітний, метушливий.
заповзятливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У Ніневії заповзятливий англієць устиг розкопати палац царя Сінаххеріба. Невдовзі археолог Рассам, який замінив Г. Лейярда на цих розкопках, відкрив світові руїни палацу царя Ашшурбанапала, стіни яксго прикрашали барельєфи величезної історико-художньої цінності.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: прикметник () |