1. Властиво до заповзятливий; з великою наполегливістю, завзяттям, прагненням досягти мети, часто з відтінком зухвалості або надмірної амбітності.
2. (Уживається як присудкове слово) Свідчить про наявність заповзятливості в діях, поведінці когось.
заповзятливо
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |