заповідання

[zɑpoʋidɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “заповідати”; передача майна, прав або обов’язків комусь за заповітом; складання заповіту.

  2. Те, що заповідано, передано як обов’язок, наказ або побажання майбутнім поколінням; заповіт, завіт.

  3. (у релігійному контексті, часто з великої літери) Божественне одкровення, вчення, закон, даний людям Богом; завіт (наприклад, Старий та Новий Заповіт).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заповідання, р. заповідання, д. заповіданню, з. заповідання, о. заповіданням, м. заповіданні, к. заповідання

Більше записів