1. Дія за значенням дієслова “заповідати”; передача майна, прав або обов’язків комусь за заповітом; складання заповіту.
2. Те, що заповідано, передано як обов’язок, наказ або побажання майбутнім поколінням; заповіт, завіт.
3. (у релігійному контексті, часто з великої літери) Божественне одкровення, вчення, закон, даний людям Богом; завіт (наприклад, Старий та Новий Заповіт).