Значення
-
Віддати розпорядження, наказати щодо чогось; розпорядитися.
-
Отримати розпорядження, наказ від когось; бути зобов’язаним до чогось внаслідок чиєгось розпорядження.
-
Заснувати, влаштувати, організувати щось; взяти на себе керівництво, управління чимось.
-
(У пасивній формі, розм.) Стати предметом чиїхось турбот, клопоту; опинитися в чиємусь розпорядженні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я запоряджуся, ти запорядишся, він запорядиться, ми запорядимося, ви запорядитеся, вони запорядяться