запорядитися

1. Віддати розпорядження, наказати щодо чогось; розпорядитися.

2. Отримати розпорядження, наказ від когось; бути зобов’язаним до чогось внаслідок чиєгось розпорядження.

3. Заснувати, влаштувати, організувати щось; взяти на себе керівництво, управління чимось.

4. (У пасивній формі, розм.) Стати предметом чиїхось турбот, клопоту; опинитися в чиємусь розпорядженні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |