запорядити

[zɑporjɑdɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Віддати розпорядження, наказати щось зробити; доручити комусь виконання чогось.

  2. Розпорядитися чимось, використати щось для певної мети; призначити щось на якісь потреби.

  3. (заст.) Організувати, влаштувати, налагодити щось; взяти на себе керівництво, управління чимось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я запоряджу, ти запорядиш, він запорядить, ми запорядимо, ви запорядите, вони запорядять

Більше записів