1. Який прагне заволодіти чим-небудь, захопити щось для себе; жадібний, корисливий.
2. Настирливий, наполегливий у домаганнях чогось; нав’язливий.
запопадливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Завідуючий буфетом — либонь, запопадливий збігця з Біробіджану — сам подавав великим панам. Хлопці випили анісовку, понюхали прокислий вінегрет і покидали геть під столи слизяві, ніби помащені соплями цукерки.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: прикметник () |