1. (розм.) Починати падати, опадати (про листя, квіти тощо).
2. (перен., розм.) Ставати в’ялим, знесиленим; починати хворіти, слабшати.
запопадатися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Починати падати, опадати (про листя, квіти тощо).
2. (перен., розм.) Ставати в’ялим, знесиленим; починати хворіти, слабшати.
Відсутні