Який має властивість запобігати чомусь, попереджати небажаний розвиток подій; проникливий, передбачливий, обачний.
Який виявляє обачність, турботу про уникнення негараздів; обережний, чуйний.
запобігливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він плеснув у долоні, і запобігливий, щомиті кланяючись та раболіпно всміхаючись, позадкував геть. Лише вийшовши за браму і сідаючи до свого човна, він затягнув пісню, з якої мені вдалося почути лише перший куплет: Тим часом із протилежної брами до саду ввійшов якийсь тип, схожий на горилу і увесь заляпаний кров’ю, з величезним іржавим тесаком, заткнутим за строкатий турецький пояс.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикметник () |