1. (про дію або поведінку) Так, що виявляє передбачливість, обережність, прагнення запобігти чомусь небажаному; обачно, профілактично.
2. (заст., про ставлення до когось) Уважно, турботливо, з дбайливістю.
Словник Української Мови
Буква
1. (про дію або поведінку) Так, що виявляє передбачливість, обережність, прагнення запобігти чомусь небажаному; обачно, профілактично.
2. (заст., про ставлення до когось) Уважно, турботливо, з дбайливістю.
Приклад 1:
— Дякую, вашмосць, — сказав кобзар, але не запобігливо, а з гідністю, хоч і ґречно. Литкаста, стегнаста Юлька принесла пиво.
— Франко Іван, “Мойсей”