Значення
-
У давньоруському побуті — чоловік, який супроводжував нареченого до нареченої під час весільного обряду, був свідком на весіллі та виконував інші обрядові функції; дружко, староста.
-
У переносному значенні — той, хто сприяє, допомагає здійсненню чого-небудь (зазвичай негативного, злочинного); співучасник, спільник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заплічник, р. заплічника, д. заплічникові, з. заплічник, о. заплічником, м. заплічникові, к. заплічнику