Словник Української Мови
Буква
1. Щільно закрити, замкнути на замок, запору, засув тощо, перешкодивши відкриттю або виходу.
2. Заблокувати, перегородити вхід або прохід чимось, зробивши непрохідним.
3. Затримати, примусово помістити або утримувати когось в обмеженому просторі, позбавивши волі.
Приклад 1:
Дознались, кинулись до його — І меду не знайшли нічого… До суду потягли, Прогнали злодія старого Та ще й приказ дали: Заперти бісового сина На цілу зиму в берлозі. Ведмедику лиха година: Зарився у лозі, Дарма, про все йому байдуже, Лежить та ласує медком.
— Котляревський Іван, “Енеїда”