1. Який виражає заперечення, містить заперечення; негативний.
2. У граматиці: такий, що утворюється або вживається з часткою “не” (наприклад, заперечна форма дієслова).
Словник Української Мови
Буква
1. Який виражає заперечення, містить заперечення; негативний.
2. У граматиці: такий, що утворюється або вживається з часткою “не” (наприклад, заперечна форма дієслова).
Приклад 1:
— заперечний аргумент, який свідчить проти [висловленої тези] [18] De administr.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”