1. У спосіб, що виражає заперечення, суперечливе ставлення до чогось; з несхваленням, з протестом.
2. У граматиці: така частина речення, що містить заперечення; у значенні заперечної частки.
заперечливо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Охріменко нахилився низько до Андрієвого обличчя й поворушив губами… Він не висловив, тільки поворушив губами: — «Розколовся?» Андрій похитав головою заперечливо. Очі в Охріменка заблищали й він стиснув Авдрієву руку.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прислівник () |