запаскуджений

1. (про людину) Такий, що має погану, огидну вдачу; зіпсований, розбещений.

2. (про місце, предмет тощо) Забруднений, занедбаний, перетворений на смітник; огидний на вигляд.

3. (переносно) Такий, що морально спотворений, опоганений; заплямований, знеславлений.

Приклади вживання

Приклад 1:
Стояв запаскуджений фікус. З огидою я виплюнув з рота жвачку м’яса.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: прикметник () |