запаморочення

[zɑpɑmorot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Запаморочення — стан, коли людина відчуває втрату рівноваги, хиткість, обертання навколишніх предметів або власного тіла, супроводжується нудотою, загальною слабкістю; головокружіння.

  2. Запаморочення — відчуття несправності, неясності в голові, сплутаності свідомості, що виникає від сильного хвилювання, захоплення, враження тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. запаморочення, р. запаморочення, д. запамороченню, з. запаморочення, о. запамороченням, м. запамороченні, к. запаморочення

Більше записів