Словник Української Мови
Буква
1. Підпалити, підвести вогонь до чогось, щоб воно почало горіти; змусити спалахнути.
2. Розпалити, зробити сильним (про вогонь, полум’я, піч тощо).
3. Почати світити, засяяти (про джерела світла).
4. Викликати сильне почуття, стан, захоплення; розпалити, збудити.
5. Медичн. Викликати запальний процес, подразнення.
6. Розм. Почати інтенсивно робити щось (наприклад, працювати, тренуватися).
Приклад 1:
Аякже!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
– а потiм буде душу витрясати… iде в лiс; чутно згодом, як вiн хряскає сухим гiллям. Аякже!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
Зiпсована, лiнива дiвчина покидає одних хазяїв, покидає других, охоча до того, щоб i чуже зайняти, вона знаходить собi такого ж коханця, як i сама, iде за ним слiдком у город i хоч живе окремо, але раз у раз iз ним бачиться, а нарештi й допомага йому в страшнiй злочинськiй подiї — запалити село, щоб покрасти конi. Що ж до її певнення, мовбито вона прибiгла на село перестерегти про пожежу, то, знаючи все iнше, ми можемо тiльки дивуватися тiй безсоромностi, яка дозволяє їй так нахабно перекручувати правду.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”