запальник

[zɑpɑlʲnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Пристрій для підпалювання палива в двигунах внутрішнього згоряння, що працює за принципом електричної свічки.

  2. Елемент запалювального пристрою, призначений для створення вогню (наприклад, п’єзоелектричний елемент у побутовій засівці).

  3. Військова особа, яка у минулому була відповідальна за підпалювання заряду в артилерійській гарматі.

  4. Переносно: людина, яка схильна до запальних вчинків, легко піддається сильним почуттям (гніву, захвату) і може спровокувати конфлікт або бурхливі події.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. запальники, р. запальника, д. запальникові, з. запальник, о. запальником, м. запальникові, к. запальнику

Більше записів