занотовуватися

1. (про подію, факт, думку тощо) Бути зафіксованим у письмовій формі, ставати предметом нотаток або запису з метою запам’ятовування чи подальшого використання.

2. (розм., про людину) Потрапляти в чиїсь записи, списки (зазвичай з негативним або підозрілим відтінком); фіксуватися увагою, запам’ятовуватися кимось (часто у зв’язку з неправильними вчинками).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |