1. Почуття тривоги, непокою, стурбованості через якісь обставини, події або невпевненість у майбутньому.
2. Стан, коли щось викликає побоювання, непевність або потребує уваги та вирішення.
занепокоєність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У двох інших випадках перехід від нічого до яйця так чи інакше викличе вашу занепокоєність у поздовжньому розрізі, через що прибічники нової копуляції не завжди і не всюди ґарантовані. Я найменше хотів би покладатися на пташині базари, оскільки навіть мінімальне наближення до вицвілого телеграфного стилю не приносить нічого іншого, крім зернобобових.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |