замкнутий
[zɑmknutɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Такий, що має закритий, ізольований характер; відокремлений від зовнішнього світу, інших людей або впливів.
-
Про людину: неспілкувальний, некомунікабельний, схильний до самотності; що не виявляє своїх думок і почуттів.
-
У фізиці, техніці, математиці: такий, що утворює цілісну, ізольовану систему або контур без розривів (наприклад, про електричне коло, простір, фігуру).
-
У лінгвістиці (про склад): що закінчується приголосним звуком.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. замкнутий, р. замкнутого, д. замкнутому, з. замкнутого, о. замкнутим, м. замкнутім