замітник

[zɑmitnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Той, хто замічає, помічає щось; спостерігач.

  2. У лінгвістиці: слово, яке виражає зауваження, короткий коментар мовця до свого висловлювання (наприклад, “на жаль”, “звичайно”, “мабуть”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. замітник, р. замітника, д. замітникові, з. замітника, о. замітником, м. замітникові, к. замітнику

Більше записів