Словник Української Мови
Буква
1. Короткий письмовий запис, що фіксує думку, спостереження або фактичні дані для пам’яті або подальшого використання.
2. Невелика стаття або коротке повідомлення в пресі, що висвітлює конкретний факт, подію або питання, часто без глибокого аналізу.
3. Додатковий пояснювальний текст або коментар, розміщений у виданні (наприклад, у книзі, документі) окремо від основного матеріалу, зазвичай дрібним шрифтом.
Приклад 1:
Гумористична “Дуля” 22 підсміхається, що О. Бачинський “винайшов спосіб пере- кладати з французької мови, не знаючи з тої мови ні одного слова, а музику творить (він і підбирає деколи), граючи лише на тім інстру- менті, що йому природа під ніс ткнула”, глузує собі з “дефіцитів” директора, сміється з Якимовичевої “Роксоляни” (“Европо, почер- воній від вуха до вуха – в тебе такої драми нема”) і Б. Дідицькому пропонує виставити пам’ятник за те, що відкрив новий Шекспірів твір (себто “Покійник Опанас”)… Але ж найбільш характеристич- на й їдка сатирична замітка, що, мовляв, перед суд Мельпомени за- 22.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”
Приклад 2:
– скарга Ò ëóìà÷íèé cëîâíèê574 / залягати – тут: затриматись заміт – примітка; заввага; замітка заосмотрити (діал.) – забезпечитися; запастися заснітитися – зникнути, втратити себе, стати нічим заступати – тут: підтримувати зачет – передоплата звернути – повернути, віддати згляди (полон.)
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”