1. (від «замах») — з широким, розмашистим рухом; розмахом, розмашисто.
2. (перен.) — сміливо, широко, з розмахом (про мислення, творчість тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. (від «замах») — з широким, розмашистим рухом; розмахом, розмашисто.
2. (перен.) — сміливо, широко, з розмахом (про мислення, творчість тощо).
Приклад 1:
— Спочатку вони були покидали зброю і стали валятись на пробі в ногах, а коли нашим було неспроміжно руки спинити, що замашно розмахалась і воріженьків, як галушки, на списи стромляла, так деякі в скруті кинулись знову до зброї і давай відбиватись… ну, трьох наших кулями й цокнули… — Кого ж та кого? — Ех, славних козаків, товаришів добрячих, — зітхнув глибоко Шрам.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”