Словник Української Мови
Буква
1. Фізичне явище зміни напряму поширення хвилі (зокрема світлової) при її переході з одного середовища в інше з різною оптичною густиною.
2. У переносному значенні — спотворення, зміна форми, суті або напряму чогось; відхилення від нормального стану або розвитку.
3. У лінгвістиці — зміна звуків мови внаслідок впливу сусідніх звуків; один з видів фонетичних процесів.
Приклад 1:
Можливо, за тією посмішкою нічого не криється, крім одного — він хоче не просто задавити свою жертву, він хоче роздушити саме «я», розтягуючи муки до безкінечності, до остаточного заломлення. Це йому потрібне.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
До точки М, в якій спостерігаєть- ся інтерфере н- ційна картина, одна хвиля в середовищі з показником заломлення 1n , пройшла шлях 1d , друга – в середовищі з показником з а- ломлення 2n – шлях 2d . Перша хвиля викличе в точці M гар- монічні коливання + −= 01 1 1 011 dt cosEE ϕυω , а друга + −= 02 2 2 022 dt cosEE ϕυω , де 1 1 n c=υ , 2 2 n c=υ – фазова швидкість першої та другої хвиль.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
212), падає під кутом і на плоскопаралельну прозору плів- ку з показником заломлення n і товщиною d. D i β β M B i i d C n 0n 1 2 Рис. 212 A M ′ 4 3 β S Падаюча хвиля частково відбив а- ється від верхньої поверхні плівки та част- ково заломлюється.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”