залом

1. Місце, де щось зламане або перегнуте; згин, перелом.

2. У техніці — місце пошкодження, деформації металевого виробу (наприклад, дроту, прута) внаслідок згинання.

3. У сільському господарстві — полеглі від вітру, дощу або снігу стебла зернових культур; лежак.

4. У переносному значенні — різка зміна в розвитку чогось; переломний момент.

5. В історії України — назва козацьких повстань на Запоріжжі у XVII–XVIII століттях, спрямованих проти гноблення з боку старшини або уряду (наприклад, “залом 1768 року”).

Приклади вживання

Приклад 1:
Створився залом. При всій напрузі «діла» в’язнів все-таки тягнуться повільно.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
Добуток геометричної довжини d шляху світлової хвилі на показник n залом– лення цього середовища називається оп- тичною довжиною шляху L, а різниця оптичних довжин шляхів, що пройшли хв и- лі 12 LL −=∆ – називається оптичною різницею ходу. Оскільки інтенсивність хвилі пр о- порційна до к в а д р а т у ї ї а м п л і т у д и , т о ре- зультуюча інтенсивність в точці M визна- чається співвідношенням ( )     −+∆++= 0102 0 2121 2cosII2III ϕϕλ π .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Тому зв и- чайний промінь в першій призмі залом ить- o e A B C D Рис. 261 Хвильова оптика 246 ся на межі обох призм з відносним пока з- ником заломлення oe nn , а промінь н е- звичайний – з eo nn .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |