Словник Української Мови
Буква
1. Який має ознаки тривалого впливу диму, тютюну або інших речовин, що горять; прокурений, пройнятий димом.
2. Про приміщення: наповнений димом, у якому важко дихати через куріння.
3. Переносно: про людину, яка багато й довго курить і має відповідний зовнішній вигляд (наприклад, жовтуватий відтінок шкіри, пальців) або стан здоров’я.
Приклад 1:
Приїхав пізно увечорі закурений, як чорт, — але добре було. 7/IX — 43 р. Чудесний сонячний осінній день.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 2:
Вже Мастигуба, пробитий двома кулями, крикнув своїм: «Прощавайте, хлопці!» — і впав навзнак, відкинувши далеко свій закурений порохом чуб; вже Рубайголова, піднятий на чотири списи, впустив ятаган і тільки вспів показати ворогам дулю; вже Горілкодуй, з розрублепим по саме перепело плечем, повалився, і коли його хотіли підняти, просив тільки, скрегочучи зубами: «Покиньте мене, братці… Швидко дійду, а от поверніть мене тільки спиною до собак, щоб очі мої перед смертю не бачили цієї погані»; вже почала підупадати козача сила… Коли зненацька праворуч розлягся стріл, за ним услід страшенний вигук, і хорунжий, мов яструб, ударив з своїми завзятцями збоку; батави, що стояли для підмоги осторонь, згубивши відразу чоловіка тридцять, шелеснулись на цих же й зібгали їх; ті, що злізли на вали, остовпіли в нерозумінню, а хорунжий, як бурун, прорублюючи направо й наліво цілі вулиці, відсував ворожі ряди від валів до провалля. — Спасибі, хорунжий!
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”