закручення

[zɑkrut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

Дія за значенням дієслів “закрутити”, “закручувати” та результат такої дії; надання чому-небудь обертального або спіралеподібного руху, форми.
(у техніці) Деформація стрижня (балки) шляхом обертання його поперечних перерізів навколо поздовжньої осі; кручення.
(у метеорології) Характер циркуляції повітряних мас, що призводить до утворення вихору; вихровий рух.
(переносно) Посилення інтенсивності, напруженості або жорсткості в розвитку явища, процесу (наприклад, закручення репресій).

Граматичні форми:

н. закручення, р. закручення, д. закрученню, з. закручення, о. закрученням, м. закрученні, к. закручення