закріпляння

[zɑkripljɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “закріпляти” — надання чому-небудь міцності, стійкості, довготривалості; укріплення, зміцнення.

  2. Процес або результат юридичного чи офіційного оформлення прав, обов’язків, статусу чи майна за певною особою чи установою.

  3. У психології та педагогіці — етап засвоєння знань, навичок або реакцій, спрямований на їх стабілізацію та запобігання забуванню.

  4. У техніці — спосіб або пристрій для надійного фіксування, утримання деталей, вузлів або конструкцій у певному положенні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. закріпляння, р. закріпляння, д. закріплянню, з. закріпляння, о. закріплянням, м. закріплянні, к. закріпляння

Більше записів