закріплений
[zɑkriplɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Такий, що надійно приєднаний, прикріплений до чогось, зафіксований у певному положенні або стані.
-
Такий, що юридично чи адміністративно затверджений, встановлений, отримав офіційний статус (про норми, правила, права, обов’язки тощо).
-
Призначений, віднесений до певної організації, підрозділу або території для постійної роботи чи служби.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закріплений, р. закріпленого, д. закріпленому, з. закріпленого, о. закріпленим, м. закріпленім