закріпачений
[zɑkripɑt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який перебуває у стані кріпацтва, позбавлений особистої свободи, підпорядкований поміщику як власність; той, що стосується кріпаків.
-
Переносно: позбавлений волі, можливості вільно діяти або розвиватися; поневолений, пригнічений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закріпачений, р. закріпаченого, д. закріпаченому, з. закріпаченого, о. закріпаченим, м. закріпаченім