Словник Української Мови
Буква
1. Стан, коли кістки стають надто твердими або втрачають еластичність; процес перетворення хрящової чи сполучної тканини на кісткову.
2. Переносно: втрата гнучкості, рухливості, здатності до розвитку або змін; застиглість, консерватизм у думках, поглядах, методах діяльності.
3. Медичний термін (оссіфікація): нормальний або патологічний процес утворення кісткової тканини в організмі.
Приклад 1:
У жодній іншій країні Стародавнього Сходу не відбулося такого закостеніння суспільних верств, як в Індії, де станова ієрархія оформилась у неймовірно живучу систему варн і каст. Не менш живучою, безприкладною у світовій історії, виявилася також система індійських землеробських общин.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”