1. (істор.) Учень, який закінчив курс навчання у церковно-приходській школі або духовному училищі в Російській імперії (до 1917 року) та отримав відповідне свідоцтво.
2. (заст.) Особа, яка здобула систематичну освіту в галузі права або вивчила закони; правознавець, законознавець.